Повномасштабна війна росії проти України призвела до безлічі жертв та руйнувань, зачепивши усі сфери життя. У зв’язку із цією війною світ опинився на межі продовольчої кризи.
Продовольча безпека України під загрозою?
У березні цього року Верховною Радою було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». Цим законом забезпечується швидке залучення сільськогосподарських земель у виробництво сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану. Законом затверджується пріоритет суспільних інтересів над приватними.
Таким чином до кінця повномасштабної війни на державному рівні чітко затверджена важливість продовольчої безпеки заради повноцінного забезпечення українців продуктами харчування.
Жнива 2022
Щоб врятувати урожай, українські комбайнери виходять на жнива під обстрілами. Зокрема, на Одещині, Сумщині та Запоріжжі, а також на Дніпропетровщині попри небезпеку виробники сільськогосподарської продукції роблять усе можливе і тримають власний фронт.
Не дивлячись на те, що війна триває, українські аграрії в 2022 році продовжують збирати урожай. За повідомленням Мінагрополітики, станом на 1 грудня зібрано:
зерна, включно із зернобобовими культурами – 41,9 млн тонн при цьому кукурудзу зібрано на 60% олійних культур (ріпаку, соняшнику, сої) – 16,7 млн тонн, цукрових буряків – 8,6 млн тонн.Зокрема, найбільше зернових культур намолотили аграрії Вінниччини – 3,7 млн тонн.
У серпні цього року Міністр агрополітики Микола Сокольський дав прогноз, за яким обсяг зібраних зернових та олійних культур в 2022 році складе близько 65-67 млн тонн. Збір деяких культур наразі продовжується, але вже зараз очевидно що порівняно із минулим роком, коли було зібрано рекордні 106,6 млн тонн, врожай знизився приблизно на 30%.
Заміновані поля та інші проблеми аграріїв пов’язані з війною
Українські аграрії ще навесні почали шукати шляхи виходу зі складної ситуації, в якій вони опинилися від початку війни. Зокрема, використовуючи біопаливо, брекети та інші види дешевшого пального. Деякі агрокомпанії вирішили відкласти збір кукурудзи на зиму через зростання вартості сушки цієї культури.
Крім здорожчання енергоносіїв та палива аграрії стикнулися і з іншою проблемою – замінуванням полів, які могли б використовуватися для посіву. За даними ООН понад 30% сільськогосподарських площ через війну росії проти України, не придатні для посіву. З метою розмінування полів Мінагрополітики та приватні компанії створили платформи для допомоги аграріям під час війни, зокрема:
сервіс https://military.feodal.online – розроблений компанією FEODAL на волонтерських засадах, сервіс працює під егодою Мінагрополітики та спрямований на допомогу із розмінуванням полів; платформу для збору даних про потреби виробників на час посівної – https://agrostatus.org/Збільшилися й логістичні витрати: через блокування морських портів вартість логістики зросла у 5-6 разів. Крім того, зросла й вартість перевезення зерна всередині України. Так, після початку війни витрати на користування та перевезення зерновозами УЗ підвищились до 85 доларів США на тонну.
Керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення Дмитро Ливч стверджує, що якщо ситуація з доступністю логістики не покращиться, під загрозою опиниться не лише український агросектор, а й глобальна продовольча безпека.
Скільки зерна в нас вкрала росія?
Ще одним фактором, що впливає на продовольчу безпеку є безпосередня крадіжка росією нашого зерна.
Станом на 10 листопада через війну було знищено або вкрадено 2,8 млн тонн зернових, 1,2 млн тонн олійних культур. Загальні збитки від цих втрат становлять 1,87 млрд дол. Про це повідомляє видання «Економічна правда» із посиланням на КSE.
Агентство Bloomberg зазначає, що з непідконтрольних Україні територій було зібрано майже 6 млн тон пшениці, близько 88% озимих культур, посіяних на окупованих територіях, а незібрані площі переважно розташовувались вздовж лінії фронту.
Країна-агресор вкрала та експортувала зерно, ймовірно, до різних країн, включаючи Лівію та Іран. Однак оцінити реальні обсяги крадіжки важко, оскільки вантажовідправники приховують походження вантажів.
Чи вистачить нам хліба?
Ще в серпні цього року прем’єр-міністр України оголосив, що в Україні планують зібрати до 20 мільйонів тонн пшениці. Нещодавні дані Мінагрополітики підтвердили цей прогноз: урожай пшениці склав 19,4 млн тонн.
Попри зниження урожаю порівняно з попереднім роком, котре пов’язане із об’єктивними труднощами, кількість зібраного зерна є вп’ятеро більшою за внутрішню потребу, тож хліба вистачить усім.
Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку продовольства та продовжує експортувати зерно в ті країни, що через росію опинилися на межі голоду. В листопаді у Україні почала реалізовуватися програма Grain from Ukraine.