Багато бійців намагаються отримати свої законні земельні ділянки на території Луки Мелешківської. Декілька з них вже виграли судові справи, але сільська рада продовжує ставити перешкоди перед наданням Захисникам того, що належить їм по закону. Інші підприємці також висловлюють свої скарги, стверджуючи, що вони не можуть досягти законної угоди щодо оренди ставків із сільською радою Луки Мелешківської. У той час як деякі щасливчики можуть похвалитися, що вони мають підтримку сільради...
Згідно інформації редакції "Deпитати", нещодавно новозмінений прокурор Вінницької області Олексій Химченко на своїй першій зустрічі з місцевими журналістами висловив твердження, що питання повернення державної та комунальної землі від недоброякісних орендарів є актуальним та вимагає негайного вирішення. Здається, що для пана Химченка може бути цікавим наступний матеріал.
На території Лука-Мелешківської громади, поза межами села, до війни вже існував відпочинковий комплекс під назвою "Letto", який був створений при базі відпочинку "Кльове місце". Ця база існує приблизно з середини "нульових". За точнішою інформацією, то 31 березня 2006 року, ПП «Хлібозахист» (ЄДРПОУ 00953332) під керівництвом директора Бориса Степановича Павловського та Лука-Мелешківська сільська рада уклали між собою договір оренди. Цей документ стосувався земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній ставком. "Хлібозахист" отримав право на платне користування земельною ділянкою площею 14,054 га, включаючи 11,9322 га самого ставка, 0,2757 га гідротехнічних споруд, та 1,8461 га прибережної захисної смуги, яка включала пасовища, болота, сіножаті та землі, покриті лісовою рослинністю. Кадастровий номер орендованої земельної ділянки 0520684900:06:002:0095. Цільове призначення земельної ділянки 10.07 – Для рибогосподарських потреб з числа земель водного фонду.
Майбутня база "Кльове місце" і пізніше комплекс "Лєтто" з'явилися саме тут.
Але деталі стосовно першого пункту будуть пізніше, а поки необхідно зазначити, що на той момент право на укладення таких договорів на оренду належало до компетенції Вінницької районної державної адміністрації. З огляду на те, що майбутня база "Кльове" розташована за межами села, то для узгодження оренди також знадобилося схвалення Вінницької обласної державної адміністрації.
Угода була укладена на 14 років, до 2020 року, і відповідно до цього договору "Хібозахист" повинен був сплачувати за оренду 14 гектарів ставка та прилеглої землі суму близько 4000 гривень на рік. Це десь приблизно 333 гривні і 33 копійки за місяць.
Цікавою також є інформація, що на території ставка почали зводити різноманітні споруди для відпочинку, включаючи альтанки і капітальні будівлі типу "міні-готелю", "баньки" та номери. На диво, сільська рада не реагувала на це, хоча така забудова суперечила нормам Земельного і Водного кодексів України. Важливо відзначити, що ці споруди розташовані на земельній ділянці водного фонду, яка входить до числа природоохоронних земель.
Не важко переконатися в цьому, пролиставши карту Google у різні періоди. Видно, що на березі водойми встановлені бесідки з металоконструкцій, а також зведено триповерховий цегляний ресторан. У лісовій місцевості, в межах прибережно-захисної смуги, встановлено понад 15 бесідок з дерев'яних конструкцій, а також цегляне приміщення сауни. Також можна побачити близько 8 цегляних двоповерхових гостьових будинків, одноповерховий цегляний будинок для персоналу, бетоновану дорогу та два бетонованих відкритих басейни.
Гугл-мапа. 2011 рік.
Гугл-мапа. 2020 рік.
Гугл-мапа. 2022 рік.
Протягом багатьох років керівництво сільради Луки Мелешківської, здається, не звертало уваги на такий стан речей, і це можна вважати їхньою відповідальністю. Усе це повинно було завершитися 31 березня 2020 року, коли закінчився термін дії Договору оренди землі. Очікувалося, що нова влада, обрана після місцевих виборів і запровадження програми децентралізації від Гройсмана, буде зацікавлена в поверненні земель у власність громади або хоча б у збільшенні платні за оренду. Однак, схоже, бюджет громади не став пріоритетом.
Протягом двох років новий голова Лука-Мелешківської територіальної громади Богдан Августович, не вживав заходів для повернення зазначеної ділянки до власності громади. Молодий та перспективний сільський голова Августович, обраний від «стратегії Гройсмана», мав би, очевидно, провести відкритий аукціон на право оренди. За розірвання договору мова і не йшла б – бо він закінчився. Однак, замість цього, здається, сільський голова вирішив взяти на себе іншу ініціативу. Він пропонує рішення сесії сільради про внесення змін до вже простроченого договору. 11 липня 2022 року він укладає з директором «Хлібозахисту» Додаткову угоду №1 до Договору оренди землі від 31 березня 2006 року, відповідно до якої сторони виклали Договір оренди в новій редакції.
Стратег, здається, не проявив стратегічності, вчинивши одну помилку. Якщо взяти до уваги той договір, який "продовжили ще на 14 років", стає зрозумілим, що його дія насправді закінчилася не в 2034, а в тому ж 2020 році. Тепер, вартість 14 гектарів ставка та прилеглої землі складає 267 341 гривень. З урахуванням п'ятивідсоткової ставки, «Хлібозахист» тепер платить не 333 гривні орендної плати за місяць, а трошки більше тисячі. Це справді значне поповнення бюджету громади, браво, пане Августович!
Проте з'являється інший нюанс - якщо суму оцінки ділянки змінили додатком до договору, то тепер орендар мав би сплатити значну суму коштів на користь територіальної громади за всі роки користування. Але, схоже, це не сталося, Августович під надійним «Хлібозахистом».
І головна родзинка на хлібозахисному тортику. Згідно довідки Фонду державного майна України, вартість земельної ділянки із числа земель водного фонду з кадастровим номером площею 14,054 га, становить 142 586 859,18 гривень (142,5 млн грн). Тобто, щорічна сума оренди могла б становити, за умови проведення чесного та прозорого аукціону, близько 7 243 412,44 грн. Це орієнтовна вартість об’єкта, адже відповідні фахівці експертних служб могли визначити її з урахуванням корегувальних коефіцієнтів.
Протягом останніх 14 років територіальна громада Луки-Мелешківської втратила десятки мільйонів гривень , і здається, що сільський голова абсолютно не цікавиться цим фактом. Його бездіяльність щонайменше у тому, що він не подавав жодних заяв до правоохоронних органів стосовно «Кльового».
На цьому можна було б і завершити статтю, але є ще один аспект, який важливо розглянути. Порівняння кадастрової карти, зокрема ділянки, яку «виділено» під «Кльове місце» та реальну базу відпочинку з її новим апендиксом, комплексом «Лєтто». Особливість полягає в тому, що басейни трохи "виходять за межі" ділянки. Зазначено, що їх побудували на місці колишньої автостоянки, яка вже була за офіційними межами "Кльового". Це, як відзначають обізнані посадовці, було зроблено під покриттям вирощування помідорів.
На офіційному сайті сільської ради Луки-Мелешківської немає жодних рішень сесій, пов'язаних із угодами про відведення землі для спорудження "Лєтта". За даними кадастрової карти України, до якої хоча й обмежений доступ, проте, в деяких випадках вона є доступною, земельна ділянка, призначена для "Лєтта", не була передана в власність або користування, і залишається власністю Лука-Мелешківської громади. Можна припустити, що будівництво "Лєтта" було здійснене незаконно, без відповідної дозвільної документації, через самовільне захоплення земельної ділянки поруч із базою відпочинку "Кльове місце". На цій ділянці проводилося розроблення та бетонування, встановлення огорожі, проведення електроживлення, комунікацій водоподачі і водовідведення. Враховуючи, що сусідня земельна ділянка повністю відноситься до водного фонду (кадастровий номер 0520684900:06:002:0095), ця ділянка мала б знаходитися в межах охоронної зони прибережно-захисної смуги.
Важливо також відзначити, що між 2020 та 2022 роком жодних угод оренди землі не існувало. Іншими словами, протягом двох років земля використовувалася невідомим чином. Але це не завадило розпочати будівництво "Лєтта" саме в цей період (як свідчать скріни з Google Maps).
Схоже, що розмір завданої шкоди екології та інтересам держави великий, але кінцевий розмір збитків мають визначити експерти з екологічної безпеки та інших відповідних служб. Однак з 2006 року ці фахівці не поспішають розголошувати свої висновки. Теж, мабуть, під надійним «Хлібозахистом»?